Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 14.11.2018, 06:25

Меню сайту
Пошук
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Робота з дітьми

 


Проведення психодіагностичного дослідження учнів 5-х класів з метою адаптаційного процесу.

Адаптація — це процес пристосування індивіда до вимог нового середовища, умов життя та діяльності. Її результат — пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності індивіда.
24 жовтня 2018 р. проведено  психолого – педагогічний консиліуму.

     
У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.
Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.
Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.
Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.
      У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.
 Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».
Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.
В період адаптації був проведений ряд методик, за якими ми можемо побачити результати і порівняти їх.
 1.Виявлення рівня тривожності за методикою Кондаша
Види тривожності які досліджувались:
-    Шкільна тривожність;
-    Самооціночна тривожність;
-    Міжособистісна тривожність;
-    Загальна тривожність.
2.Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейна (адаптація А. Прихожан)


ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

- Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

 

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

 - Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.
- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
- Забезпечуйте систематичне повторення.
- Уникайте перевантаження дітей.
- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

З 29 жовтня розпочався адаптаційний процес учнів 1-х класів
Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей як в соціально - психологічному, так і у фізіологічному плані. Проблема підготовки учнів до життя в новому соціально економічному і культурному просторі знаходить особливу актуальність в зв'язку виникаючими питаннями про ефективність початкового етапу навчання. Тому виникає питання, якою мірою здатна виступаюча до школи дитина вчитися без утруднень? Дитина, що не досягла необхідного рівня розвитку, не звиклий до шкільного життя в період адаптації стикається в школі з масою труднощів і невдач, що може мати негативні наслідки. У зв'язку з цим виникла необхідність перегляду роботи з питань спадкоємності між ланками, систематизувати і шукати причини, намітити шляхи рішення проблеми адаптації першокласників.
                 

 

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класів:

1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.
2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.
3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.
4. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.
5. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
6. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.
7. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.
8. Створення ситуацій успіху.
9. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.
10. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.
11. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.
12. Недопустимі ситуації стресу на уроках.
13. Використовувати гру, наочність 
14. Пам’ятати правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками лише книжку і дошку – нічому не вчить»

 9 способів порятунку від стресу 

1.З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психоло¬ги стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже на¬половину вирішена. Для цього зовсім необов'язково йти до пси-хоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою про¬блему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
2. Не видавайте себе за бідну овечку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'яз¬кової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жило¬ся набагато гірше, і допомогти їй.
3. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчу¬ває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з переванта¬женнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. На¬справді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не взмозі вирішити.
5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гор¬мони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і зас¬покоїтись.
6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впора¬тися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подару¬нок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки за¬ради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх пози¬тивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормо¬ни радості.
8.Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-пер-ше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-дру¬ге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
9.Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом.) Психологи помітили, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж доб¬ре виводить негативні емоції.


 

                                     Кілька корисних установок у спілкуванні.

1. Ніколи не поспішай робити категоричних висновків по першому враженню, особливо уникай негативних оцінок.
2. Пам’ятай про те, що всі люди різні, кожна людина унікальна і не повторна. У житті не варто відносити людину
до якогось типу, класифікувати людей.
3. Ми часто ображаємося на людей або не задоволені ними, тому що вони не виправдовують наших очікувань,
не містяться в ті рамки, які ми їм відвели. Але люди зовсім не зобов'язані бути такими, якими ми бажаємо їх уявляти.
4. Пам’ятай про те, що будь-яка людина по своїй суті має унікальну здатність до зміни.
5. Ніколи не плутай поведінку людини і її особистість. Оцінюючи вчинок людини, у жодному разі не вішай ярлик на її особистість.
6. Навчися ухвалювати будь-яку людину цілком, такою, якою вона є – з усіма її гідностями й недоліками.
7. Як говорив Дейл Карнегі, якщо прагнеш переробити людей, почни із себе – це й корисно і безпечно.
Як управляти своїми емоціями.
 1. Повністю позбуватися емоцій і не розумно, і неможливо. Немає емоцій поганих або гарних. На думку Жан-Жака Руссо, «усі страсті гарні, коли ми володіємо ними, і всі дурні, коли ми їм підкоряємося».
2. Джонатан Свифт сказав: «Віддаватися гніву часто – однаково, що мстити самому собі за провину іншого». Обери ці слова своїм девізом, і ти станеш набагато більш врівноваженним і оптимістичним.
3. Необхідна умова радісного настрою – гарні взаємини з людьми. І навпаки: радісне сприйняття життя – основа симпатії й розташування до тебе інших. Дай собі установку на добре й поважне відношення до людей. Прав Шекспір:
«Дарма думати, начебто різкий тон є ознака прямодушності й сили».
4. Не намагайся просто придушити в собі емоції. Подавлені почуття однаково виллються назовні тим або іншим способом, або можуть стати причиною захворювання. Краще відіграй ці емоції зовні, але без шкоди для навколишніх.
5. Якщо в тебе виникло подразнення або злість, не борися з ними, а спробуй «відокремити» їх від себе. Поспостерігай за їхнім протіканням, знайди й проаналізуй причину їх появи, і ти переконаєшся, наскільки маленька й несерйозна ця причина. Усе це сприяє вгасанню негативних емоцій.
6. У відносинах із близькими людьми часто буває потрібно відверто сказати про свої почуття, що виникли в тієї або іншій ситуації. Це набагато краще, чим фальш і закритість у спілкуванні. 

 

                                                    Поради для підвищення самооцінки

Як же важко жити із заниженою самооцінкою. Чи вам не знати? Ви постійно перебуваєте в скутому, напруженому стані, не вірите у власні сили і постійно говорите про свої невдачі. Коли ви дивитесь у дзеркало, то неодмінно бачите тільки недоліки вашої зовнішності. Ваша спина згорблена, голова понуро дивиться вниз, на лиці постійно чимось невдоволений або ображений вираз.
 Що ж, давайте спробуємо підвищити власну самооцінку. Тим більше що зробити це можна, а головне – потрібно.  Звичайно, краще вам звернутися до фахівця-психолога. Але дещо вже зараз ви зможете зробити самі. Головне – повірити, і результат не змусить себе довго чекати.
 1) Перестаньте порівнювати себе з іншими людьми, їх досягненнями та перемогами. Просто намагайтеся радіти успіхам інших без злості, образи чи заздрості.
 2) Навіть жартома припиніть використовувати негативні висловлювання на свою адресу. Замість того щоб сказати «Який я дурень! Я невдаха! У мене нічого не вийде!», Необхідно говорити тільки позитивні речі про себе і свої здібності – «Я молодець! Я зможу з усім чудово впоратися!»
 3) Якщо вас хвалять або роблять вам компліменти, не потрібно їх заперечувати і говорити у відповідь: «Що ви, нічого особливого! Ні, не варто! »Подякуйте щиро за добрі слова – більше нічого не потрібно.
 4) Зверніть увагу на коло ваших знайомих. Якщо ви будете перебувати в товаристві людей, налаштованих по відношенню до вас негативно (не дають вам висловитися, або заперечують вашу думку, вважають його непотрібним), тим самим ваша самооцінка буде знижуватися. Намагайтеся якомога більше спілкуватися з людьми, від яких віє позитивом, які впевнені в собі і завжди будуть готові вас підтримати.
 5) Складіть список ваших досягнень! Приміром, ви навчилися кататися на роликах, прочитали книгу, яку давно збиралися подужати, отримали права – загалом, все, що вас порадувало! До цього списку складіть список ваших позитивних якостей – ви розумний, добрий, чесний, чуйний! Перечитуйте ці списки частіше і поповнюйте їх новими записами!
 Вставайте вранці з посмішкою, радійте кожному дню і пам’ятайте про те, що ви – унікальна особистість!

 

                                    Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:
• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.
Під час уроку:
• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

 


Поради психолога випускникам щодо підготовки до ЗНО та ДПА

 

 

Наші партнери

Наші партнери

Наші партнери

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 527

Баштанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 © 2018