Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 24.10.2018, 02:27

Меню сайту
Пошук
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Позакласна робота



ПОЗАКЛАСНА РОБОТА У БАШТАНСЬКІЙ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

   Позакласна  робота — різноманітна освітня і виховна діяльність учителів, вихователів, яка спрямована на виховання учнів та задоволення їх інтересів і організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належать класному керівнику та вихователям, які є передусім організаторами позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діють у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно вони є ініціаторами залучення учнів свого класу до роботи в гуртках, секціях.
     Позакласна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.
Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій).
   
 Педагогічний колектив нашого закладу використовує різноманітні форми позакласної виховної роботи. До них належать:
Об’єднання за інтересами
•    Вокальна студія «Соловейко»;
•    Ансамбль танцю «Славія»;
•    Творче об’єднання «Фантазія» ;
•    ДЮП «Палаючі серця».

 Гуртки
•    «Пізнайко-мандівник»;
•    «Лідерство-запорука успіху»;
•    «Українська пісня»;
•    «Розмовно-ігрова англійська мова» ;
•    «Фізика дивовижна»;
•    "Виготовлення сувенірів";
•    "Чарівниця";
•    "Пішохідний туризм";
•    "Юні квітникарі";
•    "Візерунок";
•    "Доміно";
•    "Юні скаути";
•    МАН.

Спортивні секції
•    Баскетбол (хлопці);
•    Баскетбол (дівчата);
•    Футбол;
•    Легка атлетика. 

Факультативи
•    з математики;
•    з української мови;
•    з англійської мови;
•    з історії;
•    з хімії;
•    з біології;
•    з фізики;
•    з економіки;
•    "Життєва компетентність особистості";
•    "Профілактика шкідливих звичок".

Традиційні свята та заходи
•    День Знань;
•    Олімпійський тиждень;
•    День учителя;
•    День народження дитячої організації «Сузір’я»;
•    День гарбуза;
•    Осінній бал;
•    Тиждень доброго янгола;
•    Калейдоскоп новорічних та різдвяних свят;
•    Конкурс пісні і строю;
•    Від козака до захисника;
•    Тато, мама, я – спортивна сім’я;
•    Ну-мо, дівчата!;
•    День пам’яті А. Півень;
•    Бал поколінь (зустріч із випускниками);
•    Вахта Пам’яті;
•    Останній дзвоник.

 


Гуртки, факультативи та спортивні секції
2017-2018 н.р.

Назва гуртка

Керівник гуртка

1.

Індивідуальні консультації з математики

Бєлугіна З.О.

2.

Факультатив з математики

Стоянова Ю.В.

3.

Індивідуальні консультації з української мови

Сіренко Т.І.

4.

Гурток «Спілкуємось англійською»

Вареца І.Я.

5.

Факультатив з математики

Бєлугіна З.О.

6.

Факультатив з української мови

Хижняк О.П.

7.

Факультатив з хімії

Безручко О.А.

8.

Індивідуальні консультації з математики

Бориславська О.О.

9.

Факультатив з української мови

Бурдейна О.П.

10.

Факультатив з англійської мови

Вареца І.Я.

11.

Гурток «Англійський клуб»

Берко Г.М.

12.

Гурток «Українська пісня»

Толочко В.Л.

13.

Гурток «Соловейко»

Шевченко М.С.

14.

Факультатив з математики

Саєнко Н.С.

15.

Факультатив з історії

Береза Л.Ю.

16.

Факультатив з української мови

Люлько Т.Г.

17.

Гурток «Рукодільниця»

Данілкіна О.Д.

18.

Баскетбол (дівчата)

Коруц А.В.

19.

Баскетбол (хлопці)

Коруц А.В.

20.

Футбол

Сєльський А.М.

21.

Гурток «Доміно»

 Шевченко М.С.

22.

Гурток «Талановиті пальчики»

Гречина М.А.

23.

Українська мова. МАН

Хижняк О.П.

24.

Математика. МАН

Саєнко Н.С.

25.

Історія. МАН

Береза Л.Ю.

26.

Виготовлення сувенірів»

Польщина І.Я.

27.

Зразковий художній колектив «Фантазія»

Польщина І.Я.

28.

«Чарівниця»

Верба О.О.

29.

«Візерунок»

Польщина І.Я.

30.

Факультатив з біології

 Крижановська Н.А.

31.

Факультатив з економіки

Бориславська О.О,

32.

Гурток «Фізика дивовижного»

Музика Т.М.

33.

Факультатив «Профілактика шкідливих звичок»  

Лященко С.В.

34.

«Пішохідний туризм»

Коруц А.В.

35.

Гурток «Розмовно- ігрова англійська мова» 

Гречина О.А.

36.

«Юні Скаути»

Лященко С.В.


Сучасний підхід до позакласної виховної роботи. Нові форми позакласної виховної роботи
    Позакласна виховна діяльність спрямована виховання гармонійної особистості та заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, можливості почуватися вільно.
     Вона  сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги, передбачає експериментування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.
Одна з особливостей позакласної діяльності як педагогічного процесу полягає в тому, що дитина не боїться отримати незадовільну оцінку. Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Завдяки цьому нейтралізується функціональний підхід до дитини, фрагментарність у вихованні, інтелектуальні перевантаження.
Педагогічний процес у позакласній діяльності сприяє формуванню у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих ідей. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом.
Уся система виховної роботи у навчальних закладах середньої освіти має базуватися на "Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України", програмі, що затверджена наказом № 1243 МОН, молоді та спорту України від 31.10. 2011 р. Впровадження даної програми розраховано на весь період виховної діяльності з учнями 1-4, 5-9, 10-11 класів з урахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей.
Особлива увага приділяється організації виховної діяльності учнів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. Для кожної вікової категорії дітей прийнятними с використання індивідуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), масових (проекти, свята, концерти) форм діяльності.
Так, учні 1-4 класів, беручи участь у спільних видах діяльності, вчаться будувати свої взаємини з однолітками, входити в колектив ровесників; у них виникає потреба до взаємовимогливості та взаємодопомоги. Тому перед педагогом-вихователем постає важливе завдання: вирізняти мотиви вчинків, роз'яснюючи дитині їх сутність і правильність в різних типових життєвих ситуаціях, даючи їй можливість емоційного "переживання" разом із практичним застосуванням отриманих знань. Слід допомогти дитині розвиватись від елементарних навичок поведінки до такою рівня, для якого необхідні самостійність у прийнятті рішень, і моральний вибір.
Так, пріоритетними у проведенні форм виховної роботи для учнів 1-4 класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості: 
•    ситуаційно-рольова гра,
•    сюжетно-рольова гра, 
•    гра-драматизація,
•    інсценування, 
•    гра-бесіда,
•    гра-мандрівка,
•    екскурсія, і
•    грова вправа,
•    бесіда,
•    тематичний зошит,
•    конкурси,
•    ігри, 
•    школа ввічливості, 
•    інсценізація,
•    вікторина, 
•    екскурсія, тощо.
Враховуючи нову соціальну позицію підлітків 5-9 класів, завданнями педагогів є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо. Рекомендовано спрямовувати виховну діяльність учнів даного віку на формування їхнього вміння оцінювати власні можливості, ставити мету, навчатися розробляти власні програми самовдосконалення.
Рекомендованими формами виховної роботи для учнів 5-9 класів є:
•    відверта розмова,
•    тренінг,
•    гра-експрес, 
•    рольова гра,
•    вікторина,
•    веселі старти та естафети, 
•    колективна творча справа (КТС),
•    проект, 
•    турнір, 
•    конкурс-ярмарок, 
•    трудовий десант, 
•    інтелектуальна гра тощо.
Працюючи з учнями 10-11 класів слід звернути увагу на розвиток мислення старшокласників, на становлення нових мотивів професійного та життєвого самовизначення, допомагати їм визначати та складати плани свого індивідуального розвитку.
Слід враховувати їх вікові особливості (потребу в життєвому самовизначенні, спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії), рекомендовано проводити такі форми уроків, як: диспут, брифінг, відверту розмова, етичний тренінг, конкурс, ділову зустріч, етичний тренінг, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, проект, брейн-ринг, сократівську бесіду, філософський стіл, дебати, бенефіс, колаж, презентацію, прес-шоу, круглий стіл, прес-конференцію, фоторепортаж, презентацію-захист, відкриту кафедру, тематичний діалог, захист проектів, поетичну вітальню, самотестування тощо.
Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.
Переваги інтерактивних форм роботи:
мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;
дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи;
сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;
розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.
Інтерактивні форми роботи:
Театралізовані
Інтерактивні ігрові
Інтелектуально-пізнавальні
Художньо-прикладні
Проекти (дослідження)
Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Вони розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей. Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність педагогів та учнів.
Літературно-музична композиція - композиційно побудоване подання літературного матеріалу (у нашому випадкові - необхідної інформації) у музичному оформленні. Намагайтеся подавати інформацію не в лекційній, розповідній манері, а з допомогою виразних сценічних прийомів.
Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі.
Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада) - цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому "апорт" (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру.
У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.
Пластично-хореографічна вистава. Це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки,  тканини, стрічки тощо).  Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.
Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічні рішення (мізансцена - розташування фігур на сцені). Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа). Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить "за кадром" і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.
Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія). Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах). Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.
Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.
Вистава форум-театру. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем. Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – "жертва" ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства.
Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією. Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру. Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.
Змагання команд КВН - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Дуже важливим у цьому жанрі є "здоровий" гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислися.
Художньо-прикладні форми. Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії.
Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо-прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.
Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі. Структура проведення читацької конференції залежить від теми, класу.
Тематичні вечори — присвячуються суспільно-політичним подіям, державним святам, пам'ятним і знаменним датам у житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошують гостей, оформляють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність, підбирають кінофільми тощо..
Інтерактивні ігрові форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.
Ігрова програма є основним засобом вираження у цій формі є гра.   Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми.  Сюжет ігрової програми (як і у випадку тематичного концерту) потребує певної логіки і сценічного рішення.
Інтерактивна акція. На відміну від ігрової програми, не мають певного сценарію, а лише сценарний план.   Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури,  буклетів, пам'яток, тематичних календарів, наліпок; "обмін" знань на "товар"; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).
Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу).
Ток-шоу. Інтерактивна програма (від англ. talk show — розмовне шоу), в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку.
В умовах закладу освіти: "уявна телепередача", але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим.
Тематична дискотека. Розважальний захід пізнавально-профілактичного спрямування. Для отримання "вхідного квитка" на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).
Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики,  розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних "хвороб" або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо. Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.
Гра станціями (квест). Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від "станції" до "станції" і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої  знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення превентивної та профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі.
Фут-квест. Гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього. Команди формуються або самими учасниками, або агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри.
Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася. З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовніше гарний настрій.
Тематика фут-квестів може бути різноманітною. Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).
Флеш-моб (англ. flash mob — "спалахуючий натовп") — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Найважливіші типові правила руху флешмобу:
Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було.
Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.
Жорстке дотримання сценарію.
Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.
Інтелектуально-пізнавальні форми. Найчастіше це варіанти інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм. Стандартний підхід: використання сценаріїв вже існуючих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм: "Що? Де? Коли?", "Слабка ланка", "Брейн-ринг", "Найрозумніший" тощо. Незмінним залишається зміст, основа якого "запитання – відповіді" та винахідницький підхід до підбору форм постановки запитань:
саме запитання може містити в собі часткову інформацію;
воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми;
до запитання можна додати варіанти відповідей тощо.
орієнтація на інтереси учнів, використання сучасних технічних засобів.
Пошук форми проведення, яка надасть можливість глядачам приймати не пасивну, а активну участі у програмі разом з учасниками команд.
Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації виховання учнів, це цікавий і живий засіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішнього і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи.
Сократівські бесіди — колективні роздуми над життєво важливою світоглядною проблемою. Сократ пропонував учням систему запитань, послідовні відповіді на які приводили до істини. Запитання для обговорення також можна взяти з бесід Сократа (Платон. Твори. Т. II) та з сучасного життя.
На початку сократівської бесіди проводиться розминка, учням пропонуються жартівливі вправи, цим самим задається хороший настрій. Коли емоційна напруга досягає найвищого рівня, бесіду слід завершити, щоб учні не перевтомилися. Найкращий варіант фіналу — письмові твори про свою думку з обговорюваної проблеми. Сократівські бесіди не потрібно проводити часто, зате постійно і регулярно, що виробить в. учнів звичку до аналізу життєво важливих проблем.
При проведенні сократівських бесід бажано використовувати музичний фон, репродукції картин, фрагменти з творів художньої літератури.
Відкритий мікрофон — це форма публіцистичної діяльності учнів у школі. Звичайно учні критикують негативні сторони життя школи, розмірковують над життєво важливими проблемами. Вчитель повинен допомогти учням добре підготуватися, взяти участь у відкритому мікрофоні. Теми виступів можуть бути сформульовані таким чином: "Що я хочу сказати... ", "Чому в мене болить душа", "Увага, проблема", "Прошу слова". Виступи можуть бути побудовані за схемою: "Теза — аргумент — ілюстрація". Для організації відкритого мікрофона створюється робоча група, яка бере на себе організаційну, технічну та естетичну підготовки, встановлює кількість ораторів, забезпечує тишу під час виступів.
Публічні лекції - це лекції для школярів, на яких присутні вчителі, іноді батьки. Вони тривають 15—20 хв. і проводиться під час великої перерви. Щоб зацікавити слухачів, лекція повинна бути інформаційно-насиченою, з яскравими прикладами, впливати на настрій слухачів, мати продумане оформлення. Тематика лекцій може бути найрізноманітнішою: "Людина і природа", "Людина і краса", "Людина і гроші", "Людина і одяг", "Людина і мода", "Людина і мистецтво", "Життя і смерть" та інші.
Публічна лекція — це завжди узагальнена інформація наукового, філософського плану, вона розвиває мислення учнів, учить замислюватися над проблемами життя, філософськи їх обмірковувати. Корисно періодично вносити елементи новизни в зміст, методику проведення й оформлення лекцій
Проекти (дослідження) - це самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.
Переваги проектів:
допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;
вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;
дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом педагога;
створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;
вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту прав людини (прав дитини).
Позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення дітей до формування особистості, більше ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.
Інтернет-ресурси: http://firstedu.com.uahtt
Автор: Виштак Ольга Миколаївна

 
Наші партнери

Наші партнери

Наші партнери

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 527

Баштанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 © 2018