Баштанський опорний заклад ЗСО І-ІІІ ступенів №2
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 15.05.2021, 01:12


Меню сайту
Пошук
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методичні рекомендації щодо організації учнівського самоврядування

Методичні рекомендації щодо організації учнівського самоврядування

Т.П.Штевіна

заступник директора

 з виховної роботи

Баштанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Методичні рекомендації спрямовані на поліпшення діяльності, вироблення злагодженої та ефективної системи організації роботи органів учнівського самоврядування дітей та учнівської молоді .

Методичні рекомендації можуть бути корисними координаторам органів самоврядування дітей та молоді, заступникам з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам, керівникам гуртків  навчальних закладів, лідерам органів учнівського самоврядування.

Вступ

Запити ХХІ століття актуалізують завдання розвитку особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення.

Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового, ХХІ століття.

Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання, спрямовані на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.

Цілком очевидно, що уміння управляти суспільством стануть надбанням людини тоді, коли вони будуть прищеплені в дитячі роки.

Нормативно-правова база

Учнівське самоврядування при організації та функціонуванні керується такими нормативно-правовими документами:

-    Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20.11.59 р.

-   Конвенція про права дитини, прийнята і відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р.; ратифікована в Україні 21.02.90 р.

-    Конституція України.

-    Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді» № 2998-ХІІ від 05.02.93 р.

-    Наказ Президента України «Про Національну програму “Діти України ”»№ 63 від 18.01.96 р.

-    Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р.

-    Закон України «Про загальну середню освіту» № 651-ХVI від 13.05.99 р.

-    Закон  України «Про позашкільну освіту»  № 1841-ІІІ  від  22.06.2000 р.

-    Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» № 221/2001 від 29.03.2001 р.

-    Закон  України «Про охорону дитинства»  № 2402-ІІІ  від  26.04.2001 р.

-    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» № 2558-ІІІ від 21.06.2001 р.

-    Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями» №467/2001 від 23.06.2001 р.

-    Розпорядження Президента України «Про організацію і проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів» №67 від 22.03.2001 р.

-    Закон України «Про Національну програму підтримки молоді на 2003-2008 роки» [4, с.53].

Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив  

Учнівське самоврядування у своїй діяльності повинно сприяти головній меті освіти:

-   створенню сприятливих умов для особистісного становлення дітей;

-   забезпеченню їх збалансованого розвитку;

-   узгодженості основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження;

-   формуванню життєвої компетентності;

-    розвитку ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе.

    Учнівське самоврядування сприяє входженню дітей і молоді у соціальне середовище. Беручи участь у реалізації соціально значущих проектів і програм, учень набуває певного життєвого та соціального досвіду, формує свої організаторські вміння, креативні якості, і, найголовніше, усвідомлює важливість цієї справи.

     Учнівське самоврядування – новий підхід до розвитку лідерства. Воно приділяє особливу увагу засвоєнню цінностей поведінкових установок і навичок, необхідних як для покращення якості свого життя, так і для розв’язання завдань сучасного суспільства (права людини, культура миру, толерантність, здоровий спосіб життя, подолання негативних тенденцій у дитячому середовищі).

      Участь дитини в учнівському самоврядуванні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та статусу повноцінного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.

      Учнівське самоврядування сприяє життєвому самовизначенню учнів, розкриває перед ними світ людських взаємин у всій їх складності й суперечливості, виокремлюючи моделі взаємодії між людьми, які ведуть до успіху.

Актуальність проблеми проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.

Соціальний аспект: потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність учнів, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не лише з метою збагачення досвідом взаємодії з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського і творчого потенціалу підлітків.

Психологічний аспект: сучасне учнівське самоврядування є своєрідним шляхом пошуку учнем своєї ідентичності, пошуків себе серед однолітків, суспільства. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, дитина вибирає способи виконання своїх обов’язків перед друзями, організацією, суспільством.

Педагогічний аспект: учнівське самоврядування за своєю суттю є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється колективним суб’єктом – дитячим колективом. Учнівське самоврядування – посередник між світом дитини та світом дорослих – створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.

Бути причетним до діяльності учнівського самоврядування – не просто факт пасивної причетності, а й активної участі в реалізації його цілей, свідомого засвоєння його норм, ідентифікації, цінностей. Важливу функцію в мотивації належності виконує прийняття й усвідомлення наступності цілей, цінностей і норм, спрямованість на розвиток традицій [5, с.6, 7].

Таким чином, при організації учнівського самоврядування повинні враховуватися особливості сучасної інформаційної доби, а учнівське самоврядування має забезпечувати:

-   входження та адаптацію особистості до соціального середовища, його негативних впливів, освоєння існуючих соціальних зв’язків;

-   самостійність дітей, розвиток їхньої активності, ініціативи і творчості у повсякденній життєдіяльності;

-   розвиток громадської думки в дитячих колективах;

-   активне залучення дітей до процесів прийняття рішень на всіх рівнях;

-   громадське становлення особистості, включення її в суспільно-значущу діяльність;

-   підготовку учнів до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством [5, с.8].

Завданнями учнівського самоврядування є:

-    вироблення в учнів організаторських навичок, розвиток їх соціальної активності;

-    виховання у дітей почуття господаря навчального закладу, класу;

-    формування вмінь налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства;

-    виховання у підлітка почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;

-    виховання в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, колектив; принциповість – уміння належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючим; самостійність – готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, долати труднощі; ініціативність – уміння вносити в будь-яку справу свої думки, пропозиції;

-    удосконалення управління навчальним закладом, оскільки передача деяких організаторських функцій дітям вивільняє час педагогів для розв’язання складних виховних проблем [5, с.12].

Поле дії учнівського самоврядування в позашкільному навчальному закладі включає:

-   забезпечення порядку в навчальному закладі, організацію чергування в навчальному закладі, творчих об’єднаннях;

-   організацію дозвілля на перервах;

-   проведення зборів, конференцій, виставок;

-   організацію самообслуговування, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;

-   організацію роботи зі збереження майна навчального закладу, підручників; економне використання води, електроенергії, тепла;

-   організацію роботи щодо благоустрою території закладу, мікрорайону;

-   керівництво роботою гуртків, секцій у молодших школярів;

-   підготовку і проведення конкурсів, свят, змагань, акцій, фестивалів;

-   заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;

-   проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів;

-   участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності дитячих колективів [5, с.13].

     Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання.

Робота дітей з учнівського самоврядування передбачає:

-   формування правової культури та культури спілкування;

-  вироблення практичних навичок співпраці з однолітками, молодшими та старшими за віком людьми, дотримання правил поваги та субординації у роботі зі спеціалістами, посадовими особами, керівниками різних рівнів;

-   становлення та виховання соціально активної особистості, небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина – патріота своєї сім’ї, свого колективу, рідного міста (села), держави [2, с.38].

Педагог-консультант:

-   обирається учнівським самоврядуванням з числа педагогів, які дають на це згоду, або призначаються адміністрацією школи, враховуючи бажання педагогів опікуватися учнівським самоврядуванням;

-    виконує функції радника самоврядування;

-    виконує функцію посередника між самоврядуванням і педагогами, батьками та місцевою громадою.

Основні напрямки діяльності педагога-консультанта:

-   методично правильно готувати учнів до самоврядування;

-   педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;

-   поступово розширювати функції самоврядування у різних сферах діяльності;

-   рекомендувати органам самоврядування суспільно значущі і цікаві колективні справи;

-   чітко визначати обов’язки;

-   включити в систему самоврядування якомога більше учнів;

-   зміцнювати і розвивати колективні традиції;

-   організовувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів за допомогою самоврядування;

-   будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;

-   розширювати гласність у роботі органів самоврядування [8, с.39].

Ділова документація

Органи самоврядування дітей та учнівської молоді мають свою ділову документацію (статутні документи):

-    Статут або Положення органу самоврядування дітей та молоді навчального закладу;

-    регламент діяльності керівного органу учнівського самоврядування навчального закладу;

-   угоди про співпрацю у створенні й організації діяльності органу самоврядування дітей та учнівської молоді навчального закладу між дітьми та дорослими (керівниками відповідних структур державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, батьківської громади тощо).

На загальних зборах (конференції або сесії) ради дітей чи іншого органу дитячого самоврядування обов’язково затверджуються:

-     програми діяльності органу самоврядування в цілому та його підструктур;

-     права та обов’язки лідерів і учасників процесу учнівського самоврядування у різних видах діяльності;

-    закон чи положення, що регламентують питання правового захисту, дисципліни, участі у вирішенні певних господарських питань, проведенні виборчої кампанії тощо;

-    різноманітні пам’ятки, алгоритми з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результатів даної роботи;

-    плани діяльності усієї структури та її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;

-    рішення загальних зборів (конференції, сесії) органу самоврядування дітей;

Крім зазначених документів, що затверджуються загальними зборами (конференцією, сесією) самоврядування дітей та учнівської молоді, ведуться й інші документи:

-    протоколи загальних зборів (конференції, сесії);

-    протоколи засідань ради лідерів, комісій (комітетів, центрів тощо);

-    заяви кандидатів на керівні посади, їх програми, агітаційні листівки, списки виборців, довірених осіб, протоколи виборів;

-    плани роботи комісій (комітетів, центрів тощо);

-    плани підготовки певних заходів, розподіл доручень;

-    звіти про результати діяльності комісій (комітетів, центрів тощо), літописи, книги відгуків тощо [1, с.6].

Учнівське самоврядування в  навчальному закладі повинно бути спрямоване на реалізацію основних виховних завдань, а саме:

-    формування у дітей громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі, толерантного ставлення до дій та вчинків інших;

-    вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства, впровадження безконфліктних форм поведінки;

-    розвиток у вихованців суб’єктивних характеристик;

-    формування здатності до критичності та самокритичності;

-    формування активної життєвої позиції;

-    підготовка дітей до участі у демократичному управлінні суспільством;

-    формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;

-    виховання та активна підтримка почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;

-    забезпечення захисту прав та інтересів учнів [2, с.62].

Проблема організації виховної роботи з дітьми взагалі та органами учнівського самоврядування зокрема не є новою. Проте педагогічні працівники при організації і функціонуванні учнівського самоврядування потребують методичної допомоги з таких питань:

-    відтворення кращого досвіду колег у своєму  навчальному закладі з урахуванням  інтересів, бажань та можливостей дітей;

-    переосмислення і перегляд традиційних поглядів на учнівське самоврядування, форми організації та проведення роботи з молоддю у зв’язку зі зміною теоретико-методичних засад виховання;

-    недотримання часових проміжків між етапами впровадження тієї чи іншої моделі учнівського самоврядування.

Це призводить до того, що діти швидко втрачають інтерес до участі у самоврядуванні, адже при його організації не враховано бажань, думок, мрій дітей, а впроваджено як ділову тимчасову гру, яку запропонували дорослі.

Із метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів дитячого самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть нових знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, комітетів, міністерств, центрів дитячих рад, дитячих парламентів, шкільних республік, учнівських держав тощо. Кожен, кого цікавить активна громадянська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, ознайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість підліткам обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації.

Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів [3, с.5].

У зміст занять Школи лідерів доцільно включити такі теми (або близькі до них за змістом):

-     Лідер – організатор колективу.

-     Формальні та неформальні лідери.

-     Риси характеру, вміння та навички лідерів.

-     Формування позитивного іміджу.

-     Стилі керівництва у роботі лідера. Управлінська майстерність.

-     Самоменеджмент лідера. Вміння правильно розподілити свій час, період відпочинку та роботи. Ведення власних ділових записів. Культура мобільного спілкування.

-     Комунікативні навички, вміння слухати й аналізувати, вести переговори, наради, засідання, давати інтерв’ю, тощо.

-     Особливості ділового спілкування. Культура ділового спілкування.

-     Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня спілкування.

-     Взаєморозуміння та його рівні. Моральні бар’єри на шляху до взаєморозуміння.

-     Розвиток стратегічного мислення. Формування навичок планування роботи. Організаторські техніки.

-     Розвиток логічного мислення. Формування навичок аналізу ситуації, події та вміння формувати й аргументувати власну позицію і точку зору.

-     Розвиток творчого мислення. Змістовне та духовне наповнення напрямів діяльності, програм, проектів, заходів.

-     Креативність у діяльності лідера. Нетрадиційні підходи до вирішення питань, створення та реалізації програм, проектів, заходів.

-     Розвиток уміння формувати команду та працювати з нею.

-     Розподіл доручень, контроль за їх виконанням, заохочення членів команди, колективу, відзначення кращих.

-     Індивідуальний підхід до роботи з членами колективу.

-     Впровадження правил ефективного спілкування та роботи в колективі. Формування традицій колективу.

-     Організаційні моменти у підготовці та проведенні заходів. Підбиття підсумків заходу.

-     Ділові папери у роботі лідера. Законодавча база. Вхідна та вихідна документація.

-     Створення фірмового стилю організації та формування її позитивного іміджу.

-     Партнерство у роботі лідера, організатора.

-     Фінансове забезпечення діяльності організації [3, с.41].

Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання програми «Лідерство – запорука успіху» (автор Спижева Д.В.) та «Основи учнівського самоврядування» (автор Кравченко С.В.) [7].

Орієнтовний алгоритм організації учнівського самоврядування у навчальному закладі

-    Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування , формування комплексу проблем: яким є учнівське самоврядування сьогодні?

-     Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації роботи з органами учнівського самоврядування як радників.

-     Вивчення досвіду участі учнів в організації учнівського самоврядування.

-   Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, проведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань, керівників творчих об’єднань, конференцій, ділових ігор, тренінгів з проблеми.

-    Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї; розробка концепції ідеї; створення проекту удосконалення ситуації; створення програми.

-    Колективний пошук оптимальної структури учнівського самоврядування, його органів .

-    Визначення мети, завдань, пріоритетних напрямків діяльності учнівського самоврядування виходячи з його структури.

-    Розробка документації (положення, статут, інструкції, пам’ятки).

-    Визначення кола прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, окремих членів учнівського колективу.

-    Виявлення та формування активу – ядра учнівського самоврядування.

-    Підготовка тренінгів для навчання активу учнівського самоврядування, створення шкіл навчання активу учнівського самоврядування.

-    Розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи в міру накопичення дітьми організаційного досвіду.

-    Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності в роботі органів учнівського самоврядування.

-    Діагностика різних аспектів функціонування і розвитку моделі учнівського самоврядування, системний моніторинг учнівської думки, створення на їх основі нових підструктур (тимчасових формувань, об’єднань, клубів за інтересами, (Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р. /pами тощо).

-     Організація ефективного контролю за виконанням рішень органів учнівського самоврядування.

-     Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення активу учнівського самоврядування [4, с.54].

 

Література

Ділові папери в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник / автор-упоряд. Т.М. Доценко. – Біла Церква. 2009. – 240 с.

Доценко Т.М. Організаційно-правова база діяльності органів самоврядування  дітей  та учнівської молоді: методичний посібник / автор Т.М. Доценко – Біла Церква, 2009. – 256 с.

Доценко Т.М. Організація навчання лідерів органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник / автор Т.М. Доценко – Біла Церква, 2009. – 248 с.

Єрмаков І.Г., Кириченко В.І., Ковганич Г.Г., Спіжева Д.В. Учнівське самоврядування: структура, зміст і концепція розвитку, проектна діяльність, досвід  організації / автори  І.Г. Єрмаков,  В.І. Кириченко,  Г.Г. Ковганич, Д.В. Спіжева – Х.: Основа, 2008. – 112 с.

Оржеховська В.М., Ковганич Г.Г. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій: навч. посібник /автори В.М. Оржеховська, Г.Г. Ковганич – К.: ІПВ, 2007. – 234 с.

Приходько М.І. Учнівське самоврядування в сучасному вимірі / автор М.І. Приходько – Х.: Основа, 2008. – 176 с.

Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних   закладів.   Соціально-реабілітаційний   напрям   /   укладач   Л.М. Павлова – С.: Антей, 2005. – 240 с.

Учнівське самоврядування в умовах сучасності: практичний порадник / автори-упорядники: Л. Кацинська, В. Крашевський – Рівне: РОІППО, 2001. – 140 с.

Учнівські об’єднання / укл. Я.М. Шуль – Тернопіль: Астон, 2006. – 246 с.

Шишикіна Н.Ф. Взаємодія з громадськими організаціями / автор Н.Ф. Шишикіна – Х.: Основа, 2007. – 192 с.

Оржеховська В.М., Ковганич Г.Г. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій: навч. посібник /автори В.М. Оржеховська, Г.Г. Ковганич – К.: ІПВ, 2007. – 234 с

 

Наші партнери

Наші партнери

Наші партнери

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 580

Баштанський опорний заклад ЗСО І-ІІІ ступенів №2 © 2021